Кольквіція чарівна

Обмеженого поширення. У дикій природі трапляється дуже рідко і перебуває під загрозою зникнення.

Середня тривалість життя 100-150 років. Високий чагарник. Цвіте дуже рясно у травні. Квітки з приємним ароматом.

Декоративна рослина, іноді використовується в озелененні.

Кольквіцію названо на честь Річарда Кольквіца (1873–1956 р.), професора ботаніки в Берліні. У природі цей чагарник був двічі виявлений західними науковцями. Одного разу місіонером-єзуїтом Джузеппе Джіральді в провінції Шеньсі. Вдруге це сталося наприкінці літа 1901 року, коли Ернест Генрі Вілсон, досліджуючи гори на північний захід від Ічану, провінція Хубей, Китай, натрапив на чагарник, який стане одним із його улюблених інтродуцентів: Kolkwitzia amabilis. У той час він навіть не був до кінця впевнений, що це було – у його примітках до колекції № 1007 просто вказано, що безіменна рослина була 5 футів (1,5 метра) заввишки, вільно цвіла, можливо червоними квітками, і з шипуватими плодами. Насіння було відправлено в розплідник Veitch в Англії, де вони успішно проросли. У листопаді 1907 року рослини, позначені як Abelia sp., були відправлені до дендрарію Арнольда. Це була перша інтродукція виду в Північну Америку. Згодом, саме з цього дендрарію кольквіція поширилась у інші ботанічні заклади США та Європи, де набула популярності як декоративна рослина.