Кельрейтерія волотиста

Досить поширений вид, але є загроза скорочення природних популяцій. Занесений до Міжнародного червоного списку.

Середня тривалість життя 150-200 років. Невисоке листопадне дерево. Цвіте у липні жовтими квітками у великих китицеподібних суцвіттях. Плоди схожі на фізаліс, завдяки чому рослина отримало назву «дерево-ліхтарик».

Декоративна рослина, використовується в озелененні. Стійка до антропогенного навантаження.

У Китаї це дерево часто вирощувалось біля палаців та у храмових садах. У Японії часто використовувалось у різних релігійних ритуалах. У Кореї кельрейтерію часто висаджували в прибережних селищах у лісопосадках для захисту сільськогосподарських рослин від солоних морських бризок. Даний вид був інтродукований з Північного Китаю у Європу в 1747 р. П’єром д’Інкарівлем, у Північну Америку потрапив пізніше, у 1809 р. З тих часів рослина набула популярності і часто вирощується у садах і парках. Свою назву кельрейтерія отримала на честь німецького ботаніка XVIII ст. Джозефа Готтлиба Кельрейтера.