Ґінкго дволопатеве

Ендемік Китаю. Третинний релікт дендрофлори Землі. Занесений до Міжнародного червоного списку як вид, що знаходиться під загрозою зникнення.

Середня тривалість життя 1500-2000 років. Деякі дерева досягають віку у 2500 років. Дводомне листопадне дерево.

Гінкго використовують в ландшафтній архітектурі, традиційній та народній медицині, косметології, харчовій промисловісті. У Китаї та Японії, де зосереджено найбільше число дорослих дерев, використовується й деревина ґінкго в будівництві, меблевому виробництві. Речі, виготовлені з деревини ґінкго, не пошкоджуються комахами. Успішно культивується як декоративна рослина у багатьох країнах Азії, Європи, Північної та Південної Америки, у Австралії.

Понад сто мільйонів років тому гінкго дволопатеве був членом великої групи Ginkgoales з багатьма родами і видами. Всі інші представники групи давно зникли, а цей вид вижив і став єдиним живим нащадком. У Китаї ґінкго шанована та улюблена рослина. Дерева віком від 100 років заносять у спеціальні охоронні списки. Існує традиція висаджувати ґінкго з нагоди народження дитини, весілля, новосілля тощо. До XI ст. в Китаї ґінкго був відомий під назвою «качині лапки», адже його листочки дуже схожі на лапки однієї з найулюбленіших китайцями птахів – качки мандаринки. Пізніше дерево стали називати «King Sun Shu» — «дід і онук», оскільки зібрати перші плоди з дерева, посадженого дідом, зможе лише його онук.